Опеньки мариновані навівають спогади про моєї молодості. Був у нас далекий родич, який навіть для батьків був уже дідусь, ну а для мене взагалі, старий, старий. Жив він в передмісті, але в кілометрі від його будинку починався ліс. І у нього завжди льох був забитий різними консервованими продуктами, його приготування.
Ось в ті часи мені запам’яталися мариновані опеньки. Маринував він їх у пляшці. Брав ті грибочки, які вільно проходили в шийку. Я не пам’ятаю, на превеликий жаль, зараз рецепт маринаду, але коли він діставав ці грибочки, відкривав пляшку, по будинку розносився запах лісу.
А на смак ці гриби були абсолютно як свіжі. Смаку солі або оцту не відчувалось зовсім. Так як я пригадую, їх там і не було. Може бути сіль трохи, але оцту точно не було. Як він це робив, що зберігалися вони у нього до наступної осені, не знаю.
На жаль, я про гриби ще не писав. І єдина стаття нагадує про гриби, це стаття про баклажанах, які за смаком нагадують гриби і теж заготовлені на зиму.
